Page 48 - 6877

використанням побудованих моделей. Модель поверхні може
відображати такі властивості місцевості як висоти рельєфу,

концентрацію забруднення, кількість опадів, рівень радіації та
інші. Поверхні можуть бути представлені регулярними GRID
моделями (матриця висот рельєфу, матриця якостей заданої

характеристики, матриця геологічних шарів) або нерегулярними
моделями (TIN-модель, точкова MTD-модель). Моделі поверхонь
можуть бути створені за даними векторної карти, за інформацією

з таблиць бази даних, а також можуть бути завантажені з
зовнішніх форматів (SRTM, GeoTIFF, LAS і інших). Моделі
поверхонь використовуються для формування тривимірної карти
місцевості, а також при вирішенні задач аналізу (обчислення

відстаней, площ і обсягів, профілювання, побудова зон
видимості, визначення напрямків схилів). Матричні моделі
допускають виконання над ними операцій перетворення

(порівняння, зрівнювання, нарізка, об'єднання, перетворення
проекції) з отриманням похідних поверхонь. Моделі поверхонь
можуть бути використані для побудови ізоліній, формування
координати H (висота) об'єктів карти, при розрахунку обсягів

земляних робіт, при побудові зон затоплення, і для моделювання
аварійних ситуацій. Комплекс 3D аналізу також включає в себе
завдання прогнозування зони аварійного розливу нафтопродуктів

і розрахунку обсягів земляних робіт. перетворення проекції) з
отриманням похідних поверхонь.
Для виклику задачі слід виконати пункт меню Задачи /

Запуск приложений, далі в списку додатків вибрати тему
Комплекс 3D аналізу і в ній – додаток Комплекс 3D аналізу (рис.
2.18), якому відповідає панель інструментів (рис. 2.19).

Рисунок 2.18 – Пункт меню для виклику комплексу

Рисунок 2.19 – Панель інструментів аналізу 3D-моделей

44