Page 52 - 6877

– погодження меж земельних ділянок із суміжними
власниками та землекористувачами;

– встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо
використання земельних ділянок;
– визначення зон впливу різноманітних факторів;

– складання контурних відомостей території;
– складання експлікації земель за формами власності,
власниками землі і земле-користувачами та угіддями;

– створення обмінного файлу;
– формування та випуск проектної документації.
Практично всі ці роботи можна віднести до задач
геоінформаційного (просторового) аналізу, оскільки їх виконання

потребує врахування впливу факторів, які мають кількісні
характеристики, просторову прив’язку та просторові відношення.
Виконання цих робіт передбачає наявність у

геоінформаційних систем таких функціональних можливостей:
– робота з космічними та аерознімками;
– конвертація даних із інших форматів;
– завантаження даних із електронних геодезичних приладів;

– створення векторних примітивів цифрових карт шляхом
прямого введення координат;
– перетворення координатних систем, картографічних

проекцій і масштабів;
– обробка результатів геодезичних вимірювань;
– формування таблиць баз даних про об'єкти карти;

– різні методи просторового аналізу (за атрибутивними
даними, за просторовими даними та ін.);
– створення технічної документації щодо землеустрою;

– робота з обмінними файлами кадастрових даних у
форматах IN4 та XML;
– автоматичне формування звітів та пояснювальних
записок;

– робота з обмінними файлами кадастрових даних у форматі
IN4.
Аналіз даних функцій показує, що для виконання

землевпорядних робіт у проектних організаціях можуть бути
використані «Digitals,» «Геопроект», «Інвент-Град», ГІС «Карта»
та інші.

48