Page 46 - 6875

здійснює ділове й адміністративне управління банками. До компетенції Ради директорів
віднесені питання операцій із кредитними інститутами, що виконують завдання
федерального значення, валютні операції та операції на відкритому ринку.
До складу Ради директорів входить президент і віце-президент Німецького
федерального банку та інші члени Ради директорів, котрі призначаються президентом
Німеччини за поданням федерального уряду на вісім років.
Правління центральних банків земель складається із президентів і віце-президентів
центральних банків. Центральні банки земель здійснюють операції з місцевими органами
влади, а також із кредитними установами в межах свого регіону.
При центральних банках земель існують ради, які складаються з представників
банківської системи країни, підприємств і приватних осіб. Рада є дорадчим органом, через
неї Німецький федеральний банк підтримує відносини з кредитними установами й
підприємствами-позичальниками.
Державним органом регулювання небанківської фінансової сфери виступає
Регулюючий орган фінансових послуг. Ця установа (створена в 2002 р.) здійснює нагляд за
діяльністю кредитних установ, страхових компаній, інвестиційних фірм та інших фінансових
організацій.

7.3. Структура кредитної системи
Головна особливість німецької кредитної системи полягає у високому ступені
універсалізації діяльності. Кредитна система Німеччини - одна з найрозвинутіших у Європі.
Репутація Німеччини як провідного банківського центру світу пов'язана з досконалістю
національного законодавства. Законодавчі акти, які регулюють банківську діяльність,
поділяються на дві групи: загальні, що обов'язкові для фінансово-кредитних установ на
території всієї країни, та особливі — обов'язкові для фінансово-кредитних установ на
території окремих федеральних земель.
На першому рівні кредитної системи знаходиться Німецький федеральний банк.
Комерційні банки, залежно від напрямків їхньої діяльності, поділяються на
універсальні і спеціалізовані.
До універсальних банків Німеччини належать гросс-банки та регіональні банки.
Гроссбанки — комерційні банки, найбільші німецькі кредитні установи, створення
яких почалося в XIX ст. Усі банки є акціонерними товариствами, капітал яких широко
розмішений як усередині країни, так і в міжнародному масштабі. За своїми капіталами гросс-
банки входять до складу найпотужніших банків світу. Кожен гроссбанк очолює фінансово-
промислову групу, яка виникла на основі його зрошування з промисловими концернами
країни.
Регіональні банки — це переважно середні за масштабом операцій банки, діяльність
яких перебуває під контролем гроссбанків. Тривалий час діяльність регіональних банків була
обмежена одним районом чи галуззю, але сьогодні вона поширюється на всю територію
Німеччини та за її межі.
До універсальних комерційних банків належать також філії іноземних банків.
Спеціалізовані комерційні банки Німеччини представлені іпотечними банками,
Поштовим банком і Кооперативним центральним банком.
Іпотечні банки надають довготермінові кредити також на фінансування житлового
будівництва й модернізацію житлових будинків, для промислових і сільськогосподарських
капіталовкладень, що гарантуються шляхом видачі заставних прав на земельні ділянки.
Іншим видом діяльності цих установ є надання комунальних кредитів.
Поштовий банк — спеціалізована комерційна банківська установа в галузі
розрахунків і вкладів.
Кооперативні центральні банки — банківські установи, через які здійснюються
розрахункові операції між окремими кооперативними кредитними товариствами.

45