Page 28 - 6875

б) емісійну (емісія цінних паперів);
в) інвестиційну (придбання та андеррайтинг цінних паперів);
г) всі відповіді вірні.
11. Американська модель функцій фінансового посередництва характеризується:
а) законодавчим розмежуванням функцій фінансового посередництва;
б) універсалізацією функцій фінансових інститутів;
в) чіткою спеціалізацією фінансових інститутів.
12. Німецька модель функцій фінансового посередництва характеризується:
а) законодавчим розмежуванням функцій фінансового посередництва;
б) універсалізацією функцій фінансових інститутів;
в) чіткою спеціалізацією фінансових інститутів.
13. Банківська криза характеризується:
а) зниженням ліквідності та платоспроможності банків;
б) невиконанням банками своїх зобов’язань перед кредиторами та вкладниками,;
в) збільшенням питомої ваги проблемних і прострочених кредитів;
г) всі відповіді вірні.
14. До зовнішніх факторів, які спричиняють банківську кризу не належать:
а) недосконалість банківського регулювання та нагляду;
б) дефіцит бюджету;
в) девальвація національної валюти;
г) інфляція.
15. До внутрішніх факторів, які спричиняють банківську кризу не належать;
а) недосконалість банківського регулювання та нагляду;
б) недостатній рівень капіталізації банків;
в) девальвація національної валюти;
г) значна залежність банків від зовнішніх запозичень.

Тема 5. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації в грошово-
кредитній системі світу

Мета вивчення теми: Формування знань щодо ключових принципів організації та
функціонування загальносвітових та регіональних валютно-кредитних і фінансових
організацій; вивчення особливостей їх функціонування та співробітництва з певними
країнами.

Питання до розгляду:
5.1. Суть та класифікації міжнародних фінансових організацій
5.2. Група Світового банку
5.3. Міжнародний валютний фонд
5.4. Банк міжнародних розрахунків
5.5. Європейський банк реконструкції та розвитку

5.1. Суть та класифікації міжнародних фінансових організацій
Міжнародна фінансова організація (МФО) — організація, створювана на основі
міждержавних (міжнародних) угод у сфері міжнародних фінансів. Учасниками угод можуть
виступати держави і недержавні інститути. Ці інститути надають країнам кредити,
розробляють принципи функціонування світової валютної системи та здійснюють
міждержавне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.
Найважливішу роль серед них відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) і
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

27