Page 23 - 6875

- посилення концентрації і мобілізації банківського капіталу;
- зростання ролі держави в організації функціонування всієї кредитної систем;
- подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових
установ;
- злиттям великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими,
торговими, транспортними корпораціями і компаніями;
- інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням
міжнародних банківських об'єднань і груп;
- для банківських систем всіх країн властива і така ознака, як створення специфічної
інфраструктури міжбанківського призначення.

4.2. Концентрація та централізація банківського капіталу
Концентрація капіталу — збільшення величини капіталу банку в процесі його
нагромадження.
Централізація капіталу — процес збільшення капіталу одного або групи банків в
результаті поглинання або приєднання інших, вже існуючих банків.
Внаслідок зростаючої концентрації та централізації банківського капіталу наприкінці
XIX - на початку XX ст. виникають банківські монополії.
Банківська монополія — зосередження значної частини активів в окремих
наймогутніших банківських установах або в об'єднаннях кількох великих банків.
Банківські монополії утворюються шляхом злиття або поглинання (приєднання).
Злиття — добровільне об’єднання самостійних банків.
Поглинання — об’єднання банків, яке базується на правах власності, контролю,
централізованого управління, прямого підпорядкування.
Банківські монополії розвиваються у таких формах:
- корпоративного типу — концерн і трест.
- асоціативного типу — консорціум і картель;
Банківські концерни — монопольне об’єднання акціонерних банків, де великий банк
(головне акціонерне товариство) володіє контрольний пакетом акцій юридично самостійних
банків (дочірніх), тим самим фактично встановлює контроль за їх діяльністю.
Банківський трест — монопольне об’єднання банків, яке утворюється об’єднанням
власності банків, що входять до його складу.
Банківський картель — об’єднання великих банків, в основі якого лежить угода про
проведення єдиної кредитної політики щодо процентних ставок, умов кредитування, виплати
дивідендів та ін.
Банківський синдикат (консорціум) — тимчасове об'єднання банків з метою спільного
проведення окремих операцій: розміщення цінних паперів, кредитування та гарантування
великих проектів.
Процеси концентрації та централізації капіталів, а також інтернаціоналізації
фінансових ринків призводять до появи транснаціональних банків.
ТНБ — різновид міжнародної кредитно-фінансової установи універсального типу,
більша частина капіталу якої — національна, з широко розгалуженою мережею національних
та закордонних підрозділів, чия діяльність сприяє посиленню міжнародних зв’язків
фінансового капіталу і взаємодії національних економік.
Ознаки ТНБ:
- структурна організація у формі транснаціональної корпорації, що має дочірні
компанії не менше, ніж у п’яти країнах світу;
– масштабність діяльності, що виражається в накопиченні активів обсягом не менше 4
млрд. дол.;
– міжнародний характер банківських операцій, наближеність базування до світових
фінансових центрів;
– універсальність діяльності, що полягає в наданні транснаціональними банками
повного набору банківських послуг;

22