Page 47 - 6874

4.3. Основні теоретично-розрахункові положення завдання 2
(з теми:“Інвестиційна діяльність та її ефективність”)
Оцінка ефективності інвестицій будується на порівнянні витрат (інвестицій) з
результатом (ефектом), який забезпечують інвестиційні витрати. Якщо отримані
позитивні значення, то інвестування доцільне :

ефект Пр( Пр, ЧД)
Е   .
витрати КВ

Якщо відбувається вибір декількох варіантів інвестувань, то перевага надається
тому варіанту , де :

результат
 max .
витрати

Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою
показників їх абсолютної та порівняльної економічної ефективності.
Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх
віддачі та обчислюється співставленням величини економічного ефекту з величиною
самих затрат.
Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників :
1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер):.
Ер = П / КВ або Ер = ∆П / КВ,

де П - загальна сума прибутку для новостворюваних об'єктів, грн;
∆П –приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію,
модернізацію, технічне переоснащення, грн.;
КВ — загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

2.Строк окупності капіталовкладень (Тр), який є оберненим показником до Е:
Тр = 1 / Ер, роки.
Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень Ер повинен
порівнюватись з нормативним коефіцієнтом Ен. Якщо Ер>Ен, то вкладення капіталу
вважають доцільними. Для будівельних капітальних вкладень приймають Ен=0,12.
Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум зведених
(приведених) витрат (Взвед):
=
Взвед Сі + Ен х Кі —> min, грн.,
де Сі — собівартість річного випуску продукції за і-м варіантом капіталовкладень, грн;
Кі — капіталовкладення за і-м варіантом, грн.;
Взвед можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.
Той проект вважають найкращим з економічної точки зору, за якого сума
приведених витрат є мінімальною.

Оскільки інвестиції вкладають протягом певного часу, а доходи теж отримують
протягом певного часу, то для коректності їх порівняння слід враховувати чинник часу
(тобто приводити до поточного періоду часу).
Тому, виходячи із зазначених причин, необхідно враховувати можливе знецінення
сьогоднішніх грошей в майбутньому та приводити майбутні гроші до сьогоднішнього
дня. Метод урівнювання різночасних грошей із змінами, викликаними зазначеними
причинами, називається дисконтуванням.
Нехай FV - майбутня вартість сьогоднішніх грошей, а PV – теперішня вартість
майбутніх грошей. Вони пов'язані співвідношенням
t
PV = FV × 1/( 1 + Е ) ,
47