Page 71 - 6872

5 Побудова четвертої гілки. Повертаємось до
початкової моделі. Для наступної побудови необхідно
визначити другий хрест. Заміняємо перші два пласти на один,
еквівалентний, тобто: h екв1=h 1+h 2.  екв1=(h 1+h 2)/(S 1+S 2), де
S 1=(h 1/ 1) і S 2=(h 2/ 2). У нашому випадку h екв1=50+90=140.
S 1=(50/20)=2,5. S 2=(90/70)=1,3. S 12=2,5+1,3=3,8. Тоді
 екв1=140/3,8=37. На кальці по вертикальній вісі відкладаємо
h екв1 і проводимо горизонтальну лінію. Далі по вертикальній
вісі відкладаємо розраховане S 12 і проводимо лінію S під кутом
0
45 до одиничної лінії вертикальної вісі. Перетин ліній S 12 і
h екв1 вказує на точку H (точка Гумеля). Оскільки верхня
частина нашої кривої типу А, то необхідно знайти зміщену
точку А відносно точки Н. Вона знаходиться на перетині ліній
S і T 12. Т 12 - поперечний опір, який визначається за наступною
формулою: Т 12= 1h 1+ 2h 2 = 2050+7090 = 1000+6300 = 7300.
0
Лінія Т 12 проводиться під кутом 135 до одиничної лінії
вертикальної вісі. Координати точки перетину ліній S і Т 12
дають уточнене значення  екв1 і h екв1 еквівалентного шару,
тобто координати другого хреста. В даному випадку  екв1=40;
 3=700;  4=30 h екв1=140; h 3=300; h 4. Ми знову отримали
модель тришарового розрізу з параметрами:
 1=40  2=700  3=30;
h 1=140 h 2=300 h 3;
6 Дана модель розрізу відноситься до кривої типу К.
Для цієї моделі знаходимо  12=( 2/ 1) і  12=(h 2/h 1).
 12=(700/40=17,5),  12=(300/140=2,1). Визначаємо шифр
кривої (тип К, друга цифра -  12, третя цифра – куди прямує
третій опір). У нашому випадку К-17- 1. В альбомі такої
кривої немає, тому беремо К-19- 1.
7 На кальці другий хрест переміщаємо по лінії  1
палетки К-19- 1 до перетину кривої з шифром 2 і лінією h 1.
Переносимо криву на кальку.
8 Залишилось уточнити четверту гілку кривої. Для
цього два перших пласта другої моделі замінюємо
еквівалентним h екв2=h 1+h 2 і  екв2=(h 1+h 2)/(S 1+S 2), де S 1=(h 1/ 1) і

71