Page 68 - 6872

Графічно точку А знаходимо як точку перетину прямої S 12 з
прямою Т 12. Для побудови останньої, значення Т 12=Т 1+Т 2
відкладається на вісі ординат і через цю точку проводиться
o
пряма під кутом 135 до цієї вісі (рис. 5.1).

Координати точки К знаходимо за формулами:

T  T
h   S  S T  T  ,    1 2 . (5.3)
12 1 1 2 1 2 12 2
S  S 2
1

Величини  1 i  2 є функціями опорів і потужностей
шарів розрізу. Як найбільш зручний пропонується спосіб
знаходження точки К за номограмою Пилаєва, за якою в
залежності від  12 i  12 знаходимо зміщення точки К в
міліметрах вниз вправо по лінії S 12 від точки Н (рис. 5.1 і
5.2.а).
Координати точки Q (зміщена точка Гуммеля)
визначаються як
h  h
1
h 12=  1(h 1+h 2),  12= 2 . (5.4)
S  S 2
1

Величини  1 i  2 є функціями питомих опорів і
потужностей пласта. Для визначення положення точки Q за
номограмою Мартена знаходимо зміщення в міліметрах точки
Q від точки Н вгору вліво, по лінії S 12 в залежності від  12 i  12
(рисунки 5.1 і 5.2.б).
Всі еквівалентні точки також можна безпосередньо
знайти за спеціальними номограмами еквівалентних точок,
що наведені в комплекті палеток Пилаєва. Вхідними даними в
номограми є значення  12 i  12.

68