Page 66 - 6872

неї на бланк криву з шифром ` 21. Якщо такої кривої серед
палеточних не буде, необхідно проінтерполювати між двома
найближчими за значенням  21 кривими. Далі у відповідності
з принципом еквівалентності замінюють параметри  21 i  21
на `` 21 i `` 21 так, щоб `` 21 дорівнювало найближчому
меншому ніж  21 значенню, з тих що є на палетках. Як і в
попередньому випадку, з палетки з модулем ` 21 наноситься
на бланк крива з шифром `` 21. Інтерполюючи між
нанесеними на бланк кривими для ` 21 i `` 21, знаходимо
шукану криву для заданих  21 i  21
При порівнянні фактичного  3 з палеточним всі опори
нормуються по  1, тобто діляться на  1. Якщо після
нормування фактичне  3 i палеточне співпадають, то далі
порівнюють фактичне і палеточне  21. Якщо задане  3 не буде
відповідати навіть приблизно жодному з  3, прийнятих на
палетках, то зазначену вище операцію побудови треба
виконати двічі, вибираючи перший раз  3 палетки більшим, а
в другий раз меншим, ніж задано.
3 Побудова кінцевої гілки за допомогою двошарової
палетки.
Ця операція виконується аналогічно операції 1. Проте,
точка, яка суміщається з хрестом палетки (другий хрест), буде
мати координати h e= h 12 i  e=  12 (е-еквівалентне). Суть
операції пошуків еквівалентної точки полягає в тому, що
перших два шари замінюються еквівалентним шаром з
потужністю h 12 і питомим опором  12.
Процес розрахунку та побудови буде продемонстровано
нижче.
Правила визначення еквівалентних параметрів були
знайдені емпірично. Вони є різниими в залежності від типів
кривих.
Для кривої типу Н координати еквівалентної точки Н
(точки Гуммеля ) визначаються за формулами:
h  h
h 12=h 1 +h 2;   1 2 (5.1)
12
S  S
1 2
66