Page 120 - 6872

При менших амплітудах візуальна інтерпретація без
спеціальних статистичних методів обробки стає практично
неможливою. Іноді за інтенсивність аномалій приймають
A i=A i-A cp, де i - пункт спостереження, A cp- середнє значення
позірного опору на профілі. Виділені аномалії простежують на
профілях і на картах, корелюються між собою та
співставляють з конкретними геологічними даними. При
цьому важливого значення набуває добре знання геологічної
будови ділянки спостереження, що дозволяє з врахуванням
даних електророзвідки підійти до правильної оцінки фізико-
геологічної моделі середовища. Під фізико-геологічною
моделлю досліджуваного об`єкта розуміють абстрактне
збурююче тіло, розміри, форма та фізичні властивості якого з
тією, чи іншою мірою наближення апроксимують реальні
геологічні утворення.
Найпростішими фізико-геологічними моделями в
даному випадку є: контакт між двома середовищами,
потужний і тонкий пласти, ізометричні або витягнуті
(лінзоподібні) об’єкти і т. ін.
Розглянемо декілька моделей та їхні криві ЕП. На
рисунку 11.1 наведено криву ЕП над вертикальним
контактом, який перекритий наносами. Вимірювання
здійснювались симетричною (СЕП) установкою AMNB.
Положення контакту в такому разі визначається як середина
відрізку a-b, на якому різко змінюється значення  п. Ст 1-
відповідає породам низького опору, Ст 2- зоні контакту, Ст 3-
породам з високим опором.
Спостерігаючи контакти комбінованими установками
(рис. 11.2), на графіках можна побачити розходження кривих
прямої і зворотньої установок. Як бачимо зона контакту
розміщена на середині відрізка розходження кривих (точка К).

120