Page 124 - 6872

По обидві сторони від точки перетину графіків
спостерігаються зони їхнього розходження, між якими і
знаходиться зона крутопадаючого пласта. Видима потужність
у даному випадку визначається, як віддаль між точками
профілю, над якими на графіку однієї установки (або прямої,
або зворотньої) спостерігається пік і западина, тобто, по
графіку прямої установки:

h=П ПВ П, (11.23)

- по графіку зворотньої установки

h=П зВ з. (11.24)

Над пластами малої потужності високого опору на
графіках СЕП спостерігається максимум, а над пластом
низького опору - мінімум (рис. 11.6).

.
 а)  б)  в)
п п п

X X X

     
1 1 1 1 1 1
  
2 2 2
     
>
>
>
1 2 1 2 1 2

Рисунок 11.6 – Графіки  п СЕП над пластом малої
потужності:
а) – вертикальний пласт низького опору; б) – нахилений пласт низького
опору; в) – нахилений пласт високого опору.

Якщо падіння пласта вертикальне, то крива  п
симетрична, якщо пласт нахилений - симетрія порушується і
з`являється додатковий максимум зі сторони падіння пласта

124