Page 158 - 6865

Природно, тефлоновий кабель дорожчий
полівінілхлоридного. Звичайно тип оболонки можна
відрізнити за пофарбуванням (наприклад, для PVC кабелю
фірма Belden використовує жовті кольори, а для тефлонового -
жовтогарячий). Типові величини затримки поширення сигналу
в коаксіальному кабелі становлять для тонкого кабелю
близько 5 нс/м, а для товстого – близько 4,5 нс/м. Існують
варіанти коаксіального кабелю з подвійним екраном (один
екран розташований усередині іншого й відділений від нього
додатковим шаром ізоляції). Такі кабелі мають кращу
завадозахищеність і захист.

8.4.3 Оптоволоконні кабелі

Оптоволоконний (він же волоконно-оптичний) кабель –
це принципово інший тип кабелю в порівнянні з розглянутими
двома типами електричного або мідного кабелю. Інформація з
нього передається не електричним сигналом, а світловим.
Головний його елемент – це прозоре скловолокно, по якому
світло проходить на величезні відстані (до десятків
кілометрів) з незначним ослабленням. Структура
оптоволоконного кабелю дуже проста й схожа на структуру
коаксіального електричного кабелю (рисунок 8.12). Тільки
замість центрального мідного проводу тут використовується
тонке (діаметром близько 1 - 10 мкм) скловолокно 3, а замість
внутрішньої ізоляції - скляна або пластикова оболонка 2, що
не дозволяє світлу виходити за межі скловолокна. У цьому
випадку мова йде про режим так званого повного
внутрішнього відбиття світла від границі двох речовин з
різними коефіцієнтами заломлення (у скляної оболонки
коефіцієнт заломлення значно нижчий, ніж у центрального
волокна). Металева оплітка 1 кабелю зазвичай відсутня, тому
що екранування від зовнішніх електромагнітних завад тут не
потрібно. Однак іноді її все-таки застосовують для

155