Page 156 - 6865

електромагнітних завад і не знижує випромінювання
переданої по мережі інформації в зовнішнє середовище. Але
при заземленні оплітки у двох або більше точках з ладу може
вийти не тільки мережеве устаткування, але й комп'ютери,
підключені до мережі. Термінатори повинні бути обов'язково
погоджені з кабелем, необхідно, щоб їхній опір дорівнював
хвильовому опору кабелю. Наприклад, якщо використовується
50-омний кабель, для нього підходять тільки 50-омні
термінатори. Рідше коаксіальні кабелі застосовуються в
мережах з топологією зірка (наприклад, пасивна зірка в
мережі Arcnet). У цьому випадку проблема узгодження
істотно спрощується, тому що зовнішніх термінаторів на
вільних кінцях не потрібно. Хвильовий опір кабелю
вказується в супровідній документації. Найчастіше в
локальних мережах застосовуються 50-омні (RG-58, RG-11,
RG-8) і 93-омні кабелі (RG-62). Розповсюджені в телевізійній
техніці 75-омні кабелі в локальних мережах не
використовуються. Марок коаксіального кабелю небагато. Він
не вважається особливо перспективним. Не випадково в
мережі Fast Ethernet не передбачене застосування
коаксіальних кабелів. Однак у багатьох випадках класична
шинна топологія (а не пасивна зірка) дуже зручна. Вона не
вимагає застосування додаткових пристроїв - концентраторів.
Існує два основних типи коаксіального кабелю: тонкий (thin)
кабель, що має діаметр близько 0,5 см, більш гнучкий; товстий
(thick) кабель, діаметром близько 1 см, значно більш твердий.
Він являє собою класичний варіант коаксіального кабелю, що
уже майже повністю витіснений сучасним тонким кабелем.

153