Page 99 - 6862

транспортування потужності від електростанцій середньої потужності (десятки,
сотні мегават). Систему розподілу електроенергії утворюють мережі (6-220) кВ з
дво-, триступеневим пониженням напруги (110-220/35/6-10) кВ. Розподільчі
мережі напругою (110-220) кВ передають потужності до десятків мегават, (6-35)
кВ – до одиниць мегават, промислові мережі (0.38-0.66) кВ – до сотень кіловат,
споживацькі мережі (0.22-0.38) кВ – до десятків кіловат. Мережі напругою (110-
220) кВ будують на основі повітряних ліній електропередач, містять великі
підстанції районного значення і можуть об’єднувати підстанції невеликої
потужності. Мережі 35 кВ проектують на основі ліній повітряних електропередач
з декількома підстанціями невеликої потужності. Лінії (0.22-10) кВ є кабельними.
Конфігурація мереж залежить від взаємного розміщення електростанцій,
приймальних підстанцій і вимог забезпечення надійності електропостачання.
Загалом вони мають розімкнену або замкнуту структуру: за умови розімкненої
структури – у вигляді радіальної, рис. 9.2 а, або магістральної структури, рис. 9.2 б.

а) б)
а) радіальна б) магістральна
Рис. 9.2. Розімкнена конфігурація мережі

Якщо мережа є магістральної конфігурації, лінії електропередач мають
меншу довжину, тому вони дешевші ніж радіальні. Однак вони також мають
меншу надійність. Для збільшення надійності електропостачання мережі великої
і середньої потужності резервують дублюванням ліній електропередач на одній
або різних опорах, рис. 9.3. У вказаній схемі навантаження обох ліній є
рівномірним, що відповідає мінімуму втрат. Перевагами розімкнених мереж є їх
проста конфігурація, низька матеріало-місткість і ціна. Для резервування
живлення споживачів також використовують кільцеві мережі, рис. 9.4, або
мережі з двома джерелами енергії, рис. 9.5.

Рис. 9.3. Мережа з резервуванням лінії Рис. 9.4. Кільцеві мережі електро-
електропередач постачання

96