Page 100 - 6862

а) одинарна б) подвійна
Рис. 9.5. Мережа з двома джерелами енергії

Мережа з двома джерелами живлення охоплює більшу територію.
Одинарну мережу створюють на основі об’єднання двох магістральних мереж,
що вимагає мінімальних капітальних витрат. Одинарна мережа має меншу
пропускну здатність, ніж подвійна мережа. Під’єднання нових підстанцій до
мережі через найближчі пункти призводить до створення багатоконтурних
мереж з підвищеною надійністю електропостачання, рис. 9.6.

Рис. 9.6. Багатоконтурна конфігурація електромережі

Розрахунок, аналіз режимів, захист багатоконтурних мереж є значно
складнішою задачею у порівнянні з розімкненими мережами. Створення
багатоконтурних мереж пов’язано з додатковими витратами на встановлення
допоміжних підстанцій, прокладення додаткових ліній електропередач, тому їх
використовують для електропостачання великих міст і промислових районів.
Як приклад на рис. 9.7 наведено спрощену структуру системи передачі та
розподілу електроенергії промислового району. Вихідну напругу 15.75 кВ і 13.8
кВ гідро-електростанцій середньої потужності ГЕС-1, ГЕС-2 відповідно
підвищують до 330 кВ підвищувальними станціями ПС1 і ПС2 і транспортують
до споживача. Зв’язок між ГЕС і транспортування енергії на приймальну
підстанцію ПС3 здійснюють лініями електропередач Л1 і Л2 з проміжним
відбором енергії на підстанції ПС4. На підстанції ПС3 напругу 330 кВ
зменшують до 110 кВ і передають у багатоконтурну мережу. У цю ж мережу
надходить енергія від теплоелектроцентралей ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, ТЕЦ-3. Мережа
110 кВ, яка об’єднує джерела енергії, також виконує функцію розподілу енергії
у промисловому районі. Об’єднання передавальних і розподільних частин
системи електропостачання здійснюють на приймальній підстанції ПС3 з
напругами 330/110/35 кВ, яка має міжсистемний зв’язок з сусідньою

97