Page 98 - 6862
P. 98

процесу виробництва і сприяло швидкій електрифікації  населених територій. У
               зв’язку з тим, що транспортування енергії  у електричній формі здійснюють з
               невеликими  втратами,  економічно  вигідним  є  спорудження  високопотужних
               генерувальних станцій з розгалуженою системою ліній електропередач. За цієї
               умови  системоутворювальні  потужності  можуть  розташовуватись  на  значній
               відстані від споживачів. Енергосистеми побудовані на цьому принципі мають
               чітку  централізовану  систему,  в  яку  об’єднано  декілька  потужних
               електростанцій, електричну енергію від яких транспортують до споживачів.
                      Для  зменшення  втрат  під  час  транспортування  електроенергії  на  великі
               відстані  її  передають  високою  напругою  (220  кВ  і  вище),  для  чого  на  виході
               електростанцій  встановлюють  підвищувальні  трансформаторні  підстанції,  а  для
               зворотного перетворення у безпосередній близькості від споживача – понижувальні
               трансформаторні підстанції. У складі електричної мережі, рис. 9.1 також є:
                      -  розподільні пристрої (РП), які призначені для приймання  і розподілу
                          електроенергії  без  її  трансформації.  Складники  РП:  комутатори,
                          пристрої керування, захисту, вимірювань;
                      -  лінії електропередач (ЛЕП);
                      -  пристрої компенсації реактивної потужності;
                      -  джерела  реактивної  потужності  (ДРП):  конденсаторні  батареї,
                          синхронні і статичні тиристорні компенсатори.
























                                        Рис. 9.1. Основні вузли енергетичної системи

                      Електрична  мережа  повинна  забезпечувати  надійне,  необхідної  якості
               електропостачання,  мати  високий  рівень  безпеки,  економічності  експлуатації  і
               можливість         розширення.          Основною          мережею         енергосистем         є
               системоутворювальна,  через  яку  транспортують  потужність  до  одиниць  ГВт  на
               великі відстані. Для зменшення втрат потужності напруга міжсистемних мереж є
               найвищою  і досягає (500-1150) кВ. Для  передавання енергії  у середині  системи
               використовують напругу 220 кВ або 330 кВ. Загалом номінальна потужність ліній
               електропередач  залежить  від  потужності  і  відстані  до  споживачів.  Призначення

               розподільчих  мереж  –  транспортування  енергії  безпосередньо  до  споживачів
               напругою  (6-10)  кВ,  розподіл  енергії  між  підстанціям  (6-110/0.38-35)  кВ,

                                                                                                             95
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103