Page 26 - 6846

Рисунок 2.2 – Схема базування призматичної
деталі при обробці паза (поверхня 7)

Поверхня 4 теж могла би бути установчою базою: такі ж габарити, простіша

конструкція пристрою, відкритий доступ інструмента до оброблюваної поверхні.

Однак при цьому порушувався б принцип суміщення баз.

Обґрунтування вибору напрямної бази.

Поверхні 1 і 3 мають найбільшу протяжність (200 мм) і рівноцінні щодо

конструкції пристрою і забезпечення доступу інструменту до оброблюваної

поверхні. Однак поверхня 1 на відміну від 3 реалізує принцип суміщення баз щодо

розміру є та умови паралельності осі паза відносно поверхні Е.

Обґрунтування вибору опорної бази.

Поверхні 5 і 6 мають найменші габарити (40x120 мм) і еквівалентні щодо

вибору їх за базу. Особливість конструкції деталі полягає у тому, що положення

опорної бази не впливає на точність паза (положення заготовки у напрямку осі X не

27