Page 85 - 6840
P. 85

прогнозувати величину популяції у деяких видів комах-шкідників
                  поля чи лісу, гризунів, птахів, а також риб та рослин.
                        Відомо,  що  чисельність  популяції  рисі  досягає  максимуму
                  через  кожні  9-10  років,  після  чого  протягом  декількох  років

                  зустрічається рідко.  Для  мишей,  полівок,  лемінгів  характерні 3-4-
                  річні  цикли.  Відомі  спалахи  чисельності  сарани  до  незвичайних
                  розмірів  через  кожні  40  років,  коли  вона  переселяється  на  поля  і

                  масово  знищує  посіви.  Описані  випадки  спряженої  осциляції
                  чисельності гризунів і злакових культур, плодоношення хвойних і
                  білки, хижаків і їх жертв.
                        Враховуючи те, що швидкість росту популяції та її збільшення

                  залежать  від  народжуваності,  важливо  знати  реалізовану
                  народжуваність  у  порівнянні  з  максимальною,  тобто  теоретично
                  можливою,  яку  могла  б  досягти,  здатна  до  розмноження  частина

                  популяції в ідеальних умовах.
                        Таке  співставлення  свідчитиме  про  те,  наскільки  конкретні
                  умови  існування  популяції  забезпечують  можливості  реалізації  її

                  біотичного потенціалу і плодючості особин.
                        Звичайно  ні  величину  популяції,  ні  очікувані  зміни  в  ній  (в
                  сторону збільшення чи зменшення) не можна визначити на основі

                  народжуваності чи смертності. Важливою ознакою є виживання та
                  специфічна  смертність  різних  вікових  груп  або  на  різних  стадіях
                  онтогенезу. Реальним приростом популяції вважається число нових
                  особин,  що  з’явилися  в  складі  популяції  внаслідок  розмноження.

                  Коефіцієнт приросту популяції, тобто чиста величина репродукції,
                  ставитиме:
                        R0 = Σlx • mx,

                        де lx – число особин даної популяції, що виживають в певній
                  віковій  групі  з  розрахунку  на  1000  особин  (lx  стосується  лише
                  самок);
                        mx  –  показник  специфічної  вікової  народжуваності,  що

                  означає, скільки здатна народити самка в певному віці.
                        Якщо перемножити показники lx на mx у кожній віковій групі і
                  добутки додати, отримуємо чисту величину репродукції популяції.

                  У природі, в стабільних умовах величина R0 для популяції повинна
                  становити  1,  що  вказує  на  рівновагу  між  смертністю  і
                  народжуваністю.

                        Дуже  важливим  для  оцінки  популяції  є  дані  про  стабільний
                  розподіл  в  ній  організмів  по  статево-вікових  групах,  про  їх

                                                                                                             85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90