Page 80 - 6840

Вивчаючи популяцію, зміни її чисельності, еколог повинен
проаналізувати всі ті процеси, що відбивають взаємодію її особин з
навколишнім середовищем, здатність популяції до відтворення,
адаптацію до несприятливих умов. При визначенні чисельності

популяції необхідно враховувати основні параметри, від яких вона
залежить у конкретному середовищі.
Для цього можна скористатися формулою:

Nn = Nt + B – D + C – E,
де Nn - кількість особин популяції на даний час;
Nt - кількість особин, які проживали на даній території раніше
(наприклад, рік тому);

В - кількість особин, які народилися протягом даного відрізку
часу;
D - кількість особин, які загинули за цей час;

С - кількість особин, які вселилися з інших популяцій;
Е - кількість особин, які емігрували в інші популяції.

Порівнюючи дані досліджень популяції в різних екологічних
умовах, можна робити висновок про механізми впливу зовнішніх
факторів на народжуваність, смертність, характер міграції, які

визначають чисельність і стан популяції.

7.5 Гомеостаз популяції
Гомеостазом популяції називають стан підтримання певної

чисельності та її саморегуляції.
Гомеостаз (від грецького гомео - такий самий, стасис - стан) -
термін, який використовують для характеристики здатності

біологічних систем протистояти змінам і зберігати стан рівноваги.
Вивчення природних механізмів забезпечення рівноваги необхідне
для керування розвитком популяції, для пошуку ефективних
штучних механізмів, які б не викликали порушення гомеостазу та

руйнування популяції в процесі її експлуатації.
Гомеостатичний контроль базується на принципі зворотного
зв’язку. Існує "позитивний зворотний зв’язок", скерований на

"посилення відхилення" у функціонуванні популяції, що необхідні
для виживання організмів шляхом збільшення чи зменшення.
Щоб запобігти перенаселенню в даній популяції існує

"негативний зворотний зв’язок", що призводить до "зменшення
відхилень". Однак, дія гомеостатичних механізмів має межу, за

80