Page 86 - 6840
P. 86
специфічну плодючість на різних етапах життя з врахуванням умов
конкретного регіону.
У швидкоростучих популяціях переважають молоді особини.
Перевага в складі популяції старих, що втратили здатність до
розмноження, є лімітуючим фактором її росту.
Всі вищезгадані характеристики популяції мають безпосереднє
практичне використання. Так, у промислових птахів, ссавців
співвідношення числа тварин першого року життя і старіших, яке
визначають у кінці мисливського сезону, служить показником того,
в якому напрямку розвивалась популяція. Високий процент
молодих особин у порівнянні з дорослими, вказує на те, що сезон
був вдалим і за умов, що смертність молодих не буде високою,
популяція в наступному році зросте.
Отже, визначати чисельність популяції та її динаміку необхідно
з врахуванням основних параметрів, від яких вона залежить у
конкретному середовищі.
Для підрахунку загальної чисельності і оцінки стану популяції
в кінці року (сезону) можна скористатися уже згадуваною
формулою:
N = Nt + В - D + I – Е,
де N – число особин популяції вкінці року (сезону);
Nt – число особин, популяції на початку року (сезону);
В – число особин, що народились за цей час;
D – число особин, що померли за цей час;
І – число особин, що іммігрували з інших популяцій;
Е – число особин, що емігрували в інші популяції.
8.2. Прогнозування норм експлуатації популяцій
Популяція живих організмів практично завжди виступає як
основна одиниця використання та керування її розвитком. В усіх
випадках використання ресурсів живої природи повинно базуватися
на здатності популяції до саморегуляції своєї чисельності і до
поступового відновлення біологічного потенціалу після вилучення
певної кількості особин. Визначення норм вилучення особин та
біомаси з популяції є центральним завданням природокористування
та визначення порогу стійкості популяції до антропогенного
впливу. Перевищення допустимих норм експлуатації популяцій
може призвести до її зникнення. Прикладом таких наслідків є
популяції атлантичного оселедця, що поширені в акваторії
86