Page 66 - 6840
P. 66

У  процесі  еволюції  хижаки  виробляли  в  собі  поведінку
                  мисливця, а жертва – систему відсічі та захисту.
                        У зв’язку з хижацьким способом життя у хижаків вироблялись
                  різні форми пристосування до виловлювання і ловлі жертв. До них

                  належать:  кращий  розвиток  органів  чуття,  швидкі  і  точні  нападні
                  удари, спритність і швидкий біг, блискавична реакція, підкрадання
                  та  різноманітні  конкретні,  стосовно  середовища  життя,  адаптивні

                  ознаки  виду  (довгі  липкі  язики,  прикріплені  переднім  кінцем,
                  точний приціл ним у жаб, хамелеонів, ящірок; загнуті отруйні зуби
                  у гадюк; павутина і отруйні залози у павуків та інші).
                        Чекаючи на здобич, павук звичайно ховається поблизу сітки в

                  потайному  гнізді,  зробленому  з  павутиння.  Від  центра  сітки  до
                  гнізда натягнуто сигнальну нитку. Коли муха, маленький метелик
                  або  інша  комаха  потрапляє  в  сітку  і  починає  в  ній  борсатися,

                  сигнальна нитка коливається. За цим знаком павук виходить зі своєї
                  схованки і накидається на здобич, густо обплутуючи її павутинням.
                  Він  устромлює  в  неї  кігтики  верхніх  щелеп  і  впорскує  всередину

                  тіла отруту. Потім павук на певний час залишає здобич і ховається
                  назад у своє потаємне гніздо.
                        Цікавим прикладом адаптацій хижака і жертви є шпаки і сокіл-

                  сапсан. Сапсан, якому властивий дуже гострий зір, ловить здобич у
                  повітрі. Склавши крила, він каменем падає вниз на жертву-пташку,
                  що летить нижче, розвиваючи при цьому швидкість до 300 км/год.
                  Шпаки,  помітивши  сапсана,  щоб  уникнути  його  атаки,

                  моментально збиваються в купу.  Сапсан не наважується нападати
                  на них у такому стані.
                        Характерною  рисою  хижаків  є  широкий  спектр  живлення.

                  Спеціалізація, тобто живлення певним видом, ставила б їх у певну
                  залежність від чисельності цього виду. Тому більшість хижих видів
                  здатна  переключатися  з  однієї  здобичі  на  іншу,  що  є  в  даний час
                  доступнішою.  Ця  здатність  є  одним  із  необхідних  екологічних

                  пристосувань у житті хижака.
                        Жертвам  теж  властиві  різні  способи  пасивного  і  активного
                  захисту від хижаків. При пасивному способі захисту розвиваються

                  захисне  забарвлення,  тверді  панцирі,  шипи,  вміння  знаходити
                  безпечні місця. Активний спосіб захисту зумовлений розвитком  у
                  жертв  органів  чуття,  швидкості  бігу,  обманливої  поведінки,  що

                  супроводиться вдосконаленням нервової системи.



                                                                                                             66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71