Page 62 - 6840

розмножуватись дрібні тварини, їхні нащадки будуть виживати, хоч
щільність популяції буде високою.
У другому випадку можуть вистояти в конкуренції за простір і
корм великі тварини і відносно такі ж їхні нащадки. Тому основна

енергія організмів скерована на конкурентну боротьбу, на
підвищення свого виживання, на продукування конкурентоздатних
нащадків.

Міжвидова конкуренція
Популяції різних видів біоценозу перебувають у постійній
взаємодії і здійснюють певний вплив одна на одну. Конкурентні
стосунки в процесі тривалої міжвидової боротьби є важливим

фактором, який регулює просторове розміщення, чисельність і
склад видів в угрупуваннях. Екологічні ніші видів часто
перекриваються і це створює умови для міжвидової конкуренції.

Перекривання ніш відбувається тоді, коли дві конкуруючі
одиниці (особини, популяції) використовують одні і ті ж ресурси.
Переважно ніші перекриваються частково, тому одні ресурси

залишаються спільними, а інші використовуються лише одним із
конкурентів. Перекривання ніші вважається повним, якщо дві
конкуруючі одиниці характеризуються ідентичними нішами.

Наукові основи конкуренції розробили незалежно один від
одного американські екологи А.Лотка (1925) і В.Вольтерра (1926,
1931). Їх рівняння конкуренції є видозмінене логістичне рівняння
Ферхюльста-Пірла, що стосується росту чисельності популяції

залежно від її щільності.
В результаті конкурентної взаємодії вид, що має сильніший
гальмівний вплив, заставить інший вид переселитися в інше місце.

В конкуренції перемагає сильніший і пристосованіший до
конкретних умов.
На думку Слободкіна (1962), теоретично два види могли б
співіснувати, якщо б характерні для них коефіцієнти конкуренції

були дуже малі порівняно з величинами відношень щільностей
насичення ними даної території.
У випадку, коли екологічні ніші двох видів не перекриваються,

а лише дотикаються, пряма конкуренція між ними неможлива.
Цікаві наслідки конкуренції у рослин дають спостереження за
окремими популяціями близькоспоріднених видів у чистих і

змішаних посівах. Досліди з двома видами конюшини: Trifolium
repens – конюшина біла і T. fragiferum – конюшина суницевидна,

62