Page 5 - 6840

Тема 1. Популяційна екологія як розділ загальної екології

План.

1.1 Історія становлення популяційної екології як науки
1.2 Поняття про екологічну нішу та її характеристики
1.3 Популяція як загальнобіологічна одиниця

1.1 Історія становлення популяційної екології як науки

Сучасні уявлення про біологічну популяцію формувалися
впродовж століть. Уже в працях шведського природознавця К.
Ліннея бачимо роздуми про рівновагу в природі, основою якої є
народжуваність і смертність організмів. Ідею ролі перенаселення,

яке може стати причиною катастрофічної смертності організмів,
висунув Буффон (1749 p.), a згодом її розвинув Брюкнер (1767 p.).

Еволюційна концепція Ч. Дарвіна (1858 р.) ґрунтується на ідеї
популяції і явищ, що в ній відбуваються. Розвиток популяційної
екології сьогодні пов'язаний із новими теоріями флуктуацій,
генетичними і біогеоценотичними особливостями розвитку

популяцій, вивченням їх енергетичного потенціалу.
Популяційна екологія як спеціальний і важливий розділ
екології сформувалась в 30-ті роки XX ст. Її засновником вважають

англійського вченого Ч.Елтона. У своїй праці "Екологія тварин" він
наголошує на тому, що вивчення виду необхідно проводити не на
рівні окремих особин, а на рівні популяції. Центральним у
популяційній екології стали питання внутрішньовидової організації

та динаміки чисельності видів.
Розвитку популяційних досліджень сприяли гостра
необхідність розробки біологічних методів боротьби із шкідниками

сільськогосподарських культур та збіднення запасів промислових
тварин. Серед вчених, що розвивали популяційну екологію варто
відзначити С.С.Шварца, С.О.Северцева, М.П.Наумова,
Е.О.Работнова, Ч.Елтона, Д.Хатчинсона, Р.МакАртура.

Якщо головним об'єктом досліджень аутекології є моноцен
(система організм-середовище), то демекологія вивчає стосунки в
надорганізмовій системі – популяція-середовище (демоцен).

Синекологія вивчає біоценози (угрупування) – сукупність

5