Page 4 - 6840
P. 4
Вступ
Популяційна екологія – один з найбільш розвинених розділів
екології, як за своїм теоретичним і прикладним значенням, так і за
станом розвитку його концептуального апарату. Це обумовлено
значною практичною спрямованістю популяційних досліджень.
Адже раціональне ведення лісового господарства, прогнозування
спалахів чисельності шкідників та безліч інших проблем тісно
пов'язані з питанням динаміки чисельності популяцій, характеру
міжпопуляційних взаємин та їхньої ролі у популяційній цикліці.
Популяційна екологія вивчає закономірності формування,
структуру і динаміку популяцій живих організмів.
Її основними завданнями є:
- дослідження морфо-фізіологічних особливостей популяцій, їх
вікового складу, чисельності та щільності;
- поширення і характеру розселення та поведінки тварин;
- вивчення внутрішньопопуляційних і міжпопуляційних
відносин;
- стимулюючі та лімітуючі фактори розвитку популяції тощо.
Знання про популяцію особливо поглибились після того, як
сформувалась популяційна генетика, а в систематиці вид стали
розглядати як складну систему.
Популяційна екологія має безпосередній зв’язок із ботанікою,
зоологією, фізіологією, анатомією, ембріологією, загальною
біологією. Популяційна екологія, у свою чергу, є науково-
практичною базою для селекції і розведення, рибництва,
звірівництва, скотарства та інших галузевих дисциплін. Щодо
популяції рослин, то знання законів їхнього формування і
функціонування необхідне для лісівництва, рослинництва, селекції
рослин, успішного підбору високоврожайних сортів для
конкретних ґрунтово-кліматичних умов та створення культурних
лук і пасовищ.
4