Page 6 - 6837

науково-інформаційна діяльність; науково-допоміжна діяльність та ін.
Історія народження й розвиток науки
Історія народження й розвитку науки налічує багато тисяч років.
Перші елементи науки з’явилися ще у стародавньому світі у зв’язку з
потребами суспільної практики й носили суто практичний характер. В Давній
Греції виникли такі форми пізнавальної діяльності, як систематичне
доведення, раціональне обґрунтування, логічна дедукція, ідеалізація.
Історично перша форма науки – наука античного світу, або
протонаука, предмет вивчення якої була вся природа в цілому. У цей період
з’являються:
- першооснови хімії (необхідність видобування металів з руд,
фарбування тканин);
- виникли потреби у відліку часу (орієнтування на Сонце, Місяць,
визначення порядку зміни сезонних явищ) – першооснови астрономії.
- основи математики, які включали в себе водночас елементи
арифметики й геометрії.
У V ст. до н.д. з натурфілософської системи античної науки в са-
мостійну галузь пізнання починає виділятися математика, яка поділялася на
арифметику й геометрію. Усередині IV ст. до н.д. виокремлюється
астрономія.
Відродження Новий переворот у системі культури відбувається в добу
Відродження, що охоплює XIV-початок XVII століть.
У період Відродження виникло класичне природознавство.
Світоглядна революція полягала в зміні системи «людина-світ-людини» на
відношення: Людини до Природи, до Бога і до самої себе.
У епоху середньовіччя визначальним відношенням до світу було
відношення людини до Бога як вищої цінності.
Відношення людини до природи, що розглядалась як символ Бога, і до
самої себе як покірного раба Божого, були похідними від цього основного
відношення.
З другої половини XV ст., в епоху Відродження, починається перший
період значного розвитку природознавства як науки. Характеризується:
- накопиченням великого фактичного матеріалу щодо природи, який
було здобуто експериментальними методами;
- відбувається подальша диференціація науки;
- в університетах починається викладання основ фундаментальних
наукових дисциплін – математики, фізики, хімії.
Перехід від натурфілософії до першого періоду у розвитку
природознавства тривав досить довго – майже тисячу років. Фундамен-
тальні науки у цей час ще не набули достатнього розвитку.
Майже до початку XVII ст. математика являла собою науку лише про
числа, скалярні величини, порівняно прості геометричні фігури й викорис-
товувалася переважно в астрономії, землеробстві, торгівлі. Алгебра,
тригонометрія й основи математичного аналізу ще тільки зароджувались.

6