Page 15 - 6834

водосховищі тощо). Для побудови матриці необхідно нанести
на карту порівняно відповідні об’єкти, що мають потрібну
ознаку (відмітки висот, значення характеристики на
вимірювальних постах тощо), а спеціальний інструмент ГІС-
пакета здійснить інтерполяцію значень в інших елементах
матриці. Зрозуміло, що чим більше буде вхідної інформації,
тим точніше матриця буде відображати розподіл ознаки по
місцевості. У разі замалої кількості 4 об’єктів, інструмент ГІС-
пакета може взагалі відмовитись будувати матрицю висот,
видавши повідомлення типу «Матриця не забезпечена
даними»[5]. Для відображення значень матричної карти може
використовуватись і растровий (як правило), і векторний
способи. Растровим способом отримується представлення
(GRID- або TIN-модель), де колір та параметри кожного
елемента растру відповідають певному елементу (а,
відповідно, й числовому значенню) заданої матриці. Можливе
як звичайне залиття матриці від мінімального значення до
максимального певною гамою кольорів, так і побудова більш
реалістичного рельєфного зображення з урахуванням тіні.
Векторне представлення дозволяє відобразити матрицю
значень ГІС за допомогою ізоліній значень [8]. Як правило, під
поняттям електронна карта ГІС (або просто: «електронна
карта» чи «ГІС») розуміють, що мова йде про векторну карту,
оскільки саме вона є цифровим аналогом звичайної паперової
географічної карти.
Поняття географічного (просторового) об’єкта чи просто
«об’єкта» пов’язано виключно з векторними картами. Растрові
карти об’єктів не мають, за визначенням. Саме за допомогою
векторної карти можна легко здійснювати пошук потрібних
об’єктів на карті, таку карту зручно редагу-вати, векторна
карта займає значно менший обсяг пам’яті у порівнянні із
растровою картою тощо [8]. У той же час растрова карта
дозволяє доповнити карту з умовними позначеннями більш
реалістичним неперервним зображенням або растровою
картою з певними інтерпольованими по усій поверхні регіону

15