Page 12 - 6834

баз даних з інформацією про ці об’єкти та програмного
забезпечення для зручної роботи з картами і базами як з
єдиним цілим [3-8]. Бази даних (Databases) — це
структурований набір даних про певні характеристики
фізичних чи віртуальних систем. Бази даних ГІС можуть бути
як внутрішніми (інтегрованими у спеціалізовані
геоінформаційні програмні пакети, які напряму працюють з
електронними картами), так і зовнішніми (в інших програмних
пакетах та форматах). Інформацію внутрішніх баз даних
зазвичай називають атрибутами або атрибутивною
інформацією.
Просторову інформацію електронних карт (координати
усіх об’єктів, їх типи та умовні позначення, іноді – ще й
правила топології — правила відображення відносно інших
об’єктів) зазвичай називають просторовими даними. Отже,
електронні карти ГІС містять просторову та атрибутивну
інформацію. Практично будь-які сучасні ГІС містять і
внутрішні бази даних, і зовнішні, оскільки зовнішні бази
даних легше оновлювати та супроводжувати, ніж внутрішні.
Найчастіше екологічні установи оновлюють дані моніторингу
та характеристики, які не є просторовими даними, а отже ці
дані легше вводити у пакет програм, призначений для роботи з
базами да-них, а не з ГІС [8]. Геоінформаційні технології (ГІС-
технології) (GIS technology) — технологічна основа створення
географічних інформаційних систем, які дозволяють
реалізувати функціональні можливості ГІС. ГІС-технологія —
це технологія, яка може застосовуватись за наявності чотирьох
складових: люди, картографічне забезпечення, інформаційне
забезпечення та програмне забезпечення. Жодна із 4-х
складових не може бути відсутня. Фактично, має місце
формула ГІС = люди + карти + інформація (бази даних) +
програми. З іншого боку, для застосування ГІС-технології
потрібні не тільки названі вище складові, а ще й апаратне,
нормативно-правове, організаційне забезпечення тощо [8]. Є
два основних способи представлення інформації в ГІС:

12