Page 13 - 6834

векторний та растровий. Векторне представлення (vector
representation) — це цифрове представ-лення точкових,
лінійних та полігональних просторових об’єктів у вигляді
набору координатних пар з описанням тільки геометрії
об’єктів. Більш просто це можна пояснити по-іншому. Будь-
які складні геометричні об’єкти можна скласти із трьох видів
найпростіших об’єктів (примітивів): точка, лінія, полігон
(зафарбований багатокутник). Кожен із примітивів має свій
набір властивостей (з точки зору їх відображення на екрані)
(рис. 1.1): - точка — 1 набір координат та 1 спосіб
відображення (наприклад, колір чи умовне позначення) точки;
- лінія — 2 набори (початок та кінець) координат та 1–3
способи відображення (кожного кінця лінії та самої лінії); -
полігон — більше двох наборів координат, різні способи
відображення можуть мати точки полігону, лінії-границі
полігону та залиття поверх 3
Об’єкти, які відображаються як точка, або за допомогою
ліній, або за допомогою полігонів, називаються, відповідно,
точковими, лінійними та площинними об’єктами. Додатково
до цих 3-х основних типів об’єктів у різних ГІС-пакетах
вводяться інші. Наприклад, в ГІС «Панорама» є ще 3 типи
об’єктів векторних карт [5]: - підписи — будь-які текстові,
числові характеристики, які наносяться як окремі об’єкти (на
відміну від шаблонів); - шаблони — групи підписів з багатьма
параметрами для кожного об’єкта, наприклад, позначення
видів дерев у змішаному лісі чи позначення основних
паспортних характеристик у водоймі чи біля
водогосподарського об’єкта; - векторний об’єкт —
зорієнтований точковий об’єкт, який задається двома точками
або однією точкою та кутом повороту умовного позначення,
наприклад, позначення моста через річку. Об’єктом векторної
карти є сукупність цифрових даних, яким може відповідати: -
реальний об’єкт на місцевості (міст, річка, будинок тощо); -
група реальних об’єктів (квартал — група будинків і т.п.); -
частина об’єкта (при складній конфігурації об’єкта він може

13