Page 94 - 6822

Багатозарядні іони утримуються сорбентом сильніше, ніж
однозарядні.
Ізотерму обміну можна характеризувати графіком
залежності рівноважної концентрації у розчині. Існує три
основних типи ізотерм іонного обміну - лінійна, випукла і увігнута.
Найчастіше зустрічаються випуклі ізотерми, характерні для
випадку, коли іон, що поглинається, має більшу спорідненість до
сорбенту, ніж іон, який знаходився у ньому на початку. Якщо іон,
що поглинається, сорбується слабше, ніж іон, який знаходиться в
іонообміннику, то одержується увігнута ізотерма. В ідеальному
випадку, якщо спорідненість обох іонів до сорбенту однакова, то
ізотерма іонного обміну - лінійна.
На практиці ізотерми обміну, лінійні у широкому інтервалі
концентрацій, спостерігаються лише у виняткових випадках. Якщо
обміну підлягають дуже малі кількості іонів, то ізотерму обміну
можна вважати лінійною. Іншими словами, відношення [A] s/[A] m
у вузькому інтервалі концентрацій можна вважати постійним (але
не рівним одиниці).
Вище описані закономірності входять в основу якісного та
кількісного іонообмінного аналізу досліджуваних об’єктів.
Реактиви
Для аналізу використовують реактиви тільки марки “ ч.д.а ”
Вода з електропровідністю менше за 0.1 мкСм/см і не повинна
містити частинок розмірами більше, ніж 0.45 мкм .
Елюєнт: основний розчин 0.2 -0.25 М Na 2CO 3, який
готують, розчиняючи у дистильованій воді наважку карбонату
натрію, попередньо висушену при 300-350 С протягом 8 годин.
Робочий розчин необхідної концентрації (0.002 М або
0.004М) - готують розведенням основного розчину елюєнта.
Приготовлені розчини елюєнта слід зберігати у темному місці не
більше, ніж 2-3 дні.
Солі натрію або калію (KСl, NaF, KNO 3, KBr, K 2HPO 4,
K 2SO 4) розчиняючи у воді, застосовують для приготування
стандартних розчинів з певним набором аніонів мінеральних
кислот.

94