Page 16 - 6817
P. 16

Заповнення  граф  сітки  виконується  в  наступній  послідовності:  а)
            заповнюється графа “віддалі”. Для цього в масштабі 1:2000 на відповідній
            горизонтальній лінії сітки відкладаються відрізки, довжина яких відповідає
            віддалі між пікетами. У нашому випадку відкладаються відрізки довжиною
            5 см, оскільки віддаль між пікетами – 100 м. Тоді з відкладених через 5 см
            відміток проводять вертикальними лінії в графі “віддалі”. Номери пікетів
            підписуються  в  графі  “пікети”  нижче  графи  “віддалі”.  Початок  траси
            позначається  пікетом  з  номером  “0”.  Між  пікетами  в  горизонтальному
            масштабі відкладаються відрізки, рівні віддалям між плюсовими точками
            (характерними  точками  рельєфу,  які  зустрічаються  між  пікетами  і
            призначені для уточнення рельєфу між пікетами), які беруться з журналу
            нівелювання  траси.  Як  і  з  пікетів,  з  плюсових  точок  проводяться
            вертикальні  лінії.  Такими  точками  є  ПК0+10,0,  ПК0+16,0,  ПК0+34,4,
            ПК0+40,4  тощо.  Віддалі  між  плюсовими  точками  і  суміжними  пікетами
            підписуються між вертикальними лініями (рисунок 4.2). Сума підписаних
            між  двома  сусідніми  пікетами  віддалей  повинна  бути  рівна  100  м.  Якщо
            між  сусідніми  пікетами  плюсових  точок  немає,  то  віддаль  100  м  в  графі
            “віддалі” не записується;
                   б)  у  графі  “відмітки  поверхні  землі”  записуються  заокруглені  до
            сантиметрів  відмітки  (висоти)  пікетів  і  плюсових  точок,  які  беруться  з
            журналу нівелювання траси;
                   в)  графа  “інженерно-геологічна  характеристика”  заповнюється  за
            даними  геологічних  досліджень.  У  нашому  випадку  це  дані  наведені  в
            пікетажному журналі (рисунок 4.1).
                   г)  у  графі  “питомий  електроопір  ґрунту”  записують  величину
            питомого електроопору ґрунту в місці кожного пікету (значення питомого
            опору  ґрунту  необхідне  для  розрахунку  електрохімічного  захисту
            трубопроводу).  Питомий  електроопір  ґрунту  визначається  з  довідкових
            даних (таблиця А.1);
                   д) у графі “угіддя” в місці початку та закінчення відповідних  угідь
            проводять вертикальні відрізки між якими записують яке угіддя перетинає
            траса трубопроводу на даній ділянці;
                   е)  у  графі  “категорія  ділянки  трубопроводу,  зовнішній  діаметр  і
            номінальна  товщина  стінки  трубопроводу”  на  відповідній  ділянці
            проводять  риску  дробу.  У  чисельнику  зазначають  категорію  ділянки
            трубопроводу, а у знаменнику зовнішній діаметр трубопроводу і через знак
            “”  номінальну  товщину  стінки  трубопроводу  на  відповідній  ділянці.
            Категорія  ділянки  трубопроводу                і  номінальна         товщина  стінки
            трубопроводу  визначається  студентом  самостійно.  Зовнішній  діаметр
            трубопроводу вибирається з таблиці 4.2;
                   є)  у  графі  “ізоляційне  покриття  трубопроводу”  записують  назву
            ізоляційного  покриття,  яким  буде  ізольований  трубопровід  на  кожній




                                                        15
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21