Page 14 - 6817

(i 1 ,..., n – номери станцій, відліки на яких записані на цій сторінці
журналу).
Визначені суми записують в рядку під підсумковою рискою,
проведеною в нижній частині сторінки. В наступному рядку записують їх
різницю
n n n n

 
  aa  i i     bb i i      i   h  i   h , (4.3)

 i 1  i 1  i 1  i 1
а ще в нижчому рядку – половину цієї різниці. Перевірять виконання
рівності
n n n n
    aa i i        bb i i     i   h  i   h n
 i 1  i 1   i 1  i 1   i
h , (4.4)
2 2
 i 1
n n
де  h ,   h – суми середніх перевищень, розраховані на даній сторінці в
 i  i
 i 1  i 1
графах 8 і 9 відповідно. Незначним розходженням (1-2 мм), яке можна
при цьому отримати за рахунок заокруглення середніх значень перевищень
нехтують.
В журналі нівелювання траси в рядках сторінкового контролю
записують тільки числові значення знайдених розрахованих сум і різниць
без їх позначень буквами.
На станціях 2, 3, 4 і 5 розраховують значення горизонту
інструменту. Для кожної станції це роблять двічі – за спостереженнями на
задню і передню точки (ГІ рівний відмітці Н задньої (або передньої) точки
плюс відлік за чорною стороною розміщеної в даній точці рейки).
Наприклад на станції 2
ГІ=Н ПК0+а ПК0=130,220+1,315=131,535 м, (4.5)
ГІ=Н ПК1+а ПК1=129,827+1,707=131,534 м. (4.6)
Розходження між двома розрахованими значеннями ГІ допускається в
межах 5 мм. Одне з значень ГІ записується в графу 10 журналу нівелювання
траси.
На станціях 2, 3, 4 і 5 розраховують відмітки плюсових точок.
Розрахунок виконують через ГІ: відмітка плюсової точки рівна різниці між ГІ
даної станції та відліком за рейкою розміщеною в даній плюсовій точці.
Наприклад на станції 2 відмітка плюсової точки ПК0+10 буде рівна
Н ПК0+10=ГІ-а ПК0+10=131,534-1,453=130,081 м, (4.7)

а відмітка плюсової точки ПК0+16 буде рівна
Н ПК0+16=ГІ-а ПК0+16=131,534-1,584=129,950 м. (4.8)

13