Page 32 - 6813

із якої зрозуміло, що одна її частина залежить від активної
потужності Р та активного опору R, а друга - від реактивної
потужності Q та реактивного опору X. З врахуванням опорів
трансформаторів поздовжні параметри мережі мають таке
співвідношення, коли активний опір R майже завжди значно
менший від реактивного опору X. Тому вплив реактивної
потужності на втрати напруги значно більший від впливу
активної потужності. Отже, передавання реактивної потуж-
ності призводить до значних втрат напруги, це знижує загалом
рівень напруги в мережі, що, своєю чергою, знижує
коефіцієнти запасу статичної стійкості навантажень

U
K  , (3.8)
ст
U
ст
де U – критичний рівень напруги за умовою статичної
ст
стійкості.
Знижуються також рівні статичної та динамічної
стійкості паралельної роботи генераторів системи.
Вплив реактивної потужності на втрати активної
потужності, а відповідно й енергії, можна продемонструвати з
аналізу формули

2
P  Q 2 P 2 Q 2
 P  I 3 2 R  R  R  X , (3.9)
U 2 U 2 U 2
P
де  — складова втрат активної потужності в елементі
p
мережі з активним опором R від протікання через нього
реактивної потужності Q.
Із цієї формули зрозуміло, що за однакових значень Р і
Q втрати активної потужності вдвічі більші, ніж за наявності
лише активної потужності Р.
Внаслідок недооцінювання проблеми компенсації
реактивної потужності протягом багатьох років у мережах
енергосистеми існує досить високий рівень втрат активної
енергії, який оцінюється в 9,5-10 % від виробленої, тоді як в
європейських країнах це значення знаходиться у межах 5%.
Рівень наявних компенсувальних пристроїв у мережах у нас
становив величину 0,24 кВар на один кіловат максимуму
навантаження і навряд чи істотно змінився. У той самий час в

32