Page 126 - 6794

їхні співвідношення сії /Ов були кратні 0,05. Паралельно з експериментами

визначали теоретичну залежність між діаметром сії заздалегідь виконаного отвору

в заготовці і діаметром 6 2 отвору, що змінюється в процесі формоутворення.

Встановлено, що на зміну центрального отвору в деталі при витягуванні

впливають такі основні параметри:

- геометричний параметр £

£ — о.ш — Ц/Озаг — 1 “ПІ?
де т = Ов коефіцієнт витягування;

- висота Н напівфабрикату (витягування);

- відношення с//Д;

- товщина металу Б.

Експерименти показали, що діаметр отвору у витягуваній деталі в процесі

формоутворення змінюється пропорційно до діаметра заздалегідь виконаного

отвору, геометричного параметра £ і висоти витягування, але обернено

пропорційно до діаметра відповідного переходу. На підставі цього виведено таку

емпіричну формулу для визначення діаметра отвору й2:

(і: = с!! Нг КП,, (4.2)

де К - безрозмірний коефіцієнт(табл. 4.1); Д, - діаметр деталі за середньою лінією.

На зміну діаметра отвору сі2 істотно впливає також умовна величина

у8*100Юшг - відносна товщина заготовки (див. нижче).

Результати експериментів трохи відрізнялися від результатів розрахунку за

формулою (4.2). Для прикладу порівняємо результати розрахунку і експерименту,

проведеного при витягуванні циліндрових деталей із заготовки діаметром 81 мм і

товщиною 1 мм. У заготовках були зроблені технологічні отвори таких діаметрів :

3,6; 5,5; 7,3; 8,9; 10,9; 12,8; 14,6; 16,4; 18,2; 20,0 і 21,9 мм по декілька заготовок

кожного діаметра.