Page 124 - 6794

Розділ 4

ВИТЯЖНІ ШТАМПИ

4.1. Вимоги щодо технологічності деталей, отриманих

витягуванням, та їхня класифікація.

Під час технологічного опрацювання добиваються того, щоб кількість

операцій була скорочена до мінімуму. Наприклад, при багатоопераційному

витягуванні (або формуванні) деталей з відносно великим отвором у дні можна

зменшити кількість переходів, якщо заздалегідь в ньому буде пробито (або

просвердлено) отвір меншого діаметра. Це розширює зону деформування металу в

результаті деформування дна. Отже, бічна поверхня витягуваної деталі

утворюється не лише внаслідок течії метала з країв заготовки, але і перебігу

металу дна, що перетворюється на активну зону деформування. За цих умов

проходять одночасно два процеси: витягування і відбортування. Якщо високі міри

деформування, то превалює відбортування, а якщо низькі - витягування.

Під плоским торцем пуансона схема напруженого стану, як і за звичайного

витягування, залишається плоскою (плоске розтягування). Обидві напруги в

тангенціальному 0 1 і радіальному Ог , напрямах розтягуються тому для плоского

розтягування ця схема найбільш несприятлива. Проте за наявності отвору в центрі

заготовки радіальна напруга Ог завжди менша від тангенціальної 0 1. Величина

останньої, згідно з умовою пластичності (постійність максимальної дотичної

напруги), дорівнює межі текучості, тобто, значення радіальної напруги в будь-якій

точці плоского дна можна визначити за формулою (4.1)

Ог= б 8(1-0.5(іі/р). (4.1)