Page 259 - 6792
P. 259

наочним  матеріалом  для  тієї  частини  інженерно-технічних
            фахівців,  які  беруть  участь  в  обслуговуванні  системи;  дає
            можливість виконувати якісний або кількісний аналіз надійності
            системи;  дає  можливість  фахівцям  по  черзі  зосереджуватися  на
            окремих  конкретних  відмовах  системи;  забезпечує  глибоке
            уявлення  про  поведінку  системи  і  проникнення  в  процес  її
            роботи;  є  засобом  спілкування  фахівців,  оскільки  вони
            представлені  в  чіткій  наочній  формі;  допомагає  дедуктивно
            виявляти  відмови;  дає  конструкторам,  користувачам  та
            керівникам можливість наочного обґрунтування конструктивних
            змін або встановлення ступеня відповідності конструкції системи
            заданим вимогам і аналізу компромісних рішень; полегшує аналіз
            надійності складних систем [35].
               Головна  перевага  дерева  відмов  (у  порівнянні  з  іншими
            методами)  полягає  в  тому,  що  аналіз  обмежується  виявленням
            лише  тих  елементів  системи  та  подій,  які  призводять  до  даної
            конкретної відмови системи або аварії. Щоб відшукати і наочно
            представити  причинний  взаємозв'язок  за  допомогою  дерева
            відмов,  необхідні  елементарні  блоки,  які  підрозділяються  і
            зв'язують велику кількість подій.
               Є два типи блоків: логічні символи (знаки) і символи подій.
               Логічні  символи.  Логічні  символи  (знаки)  пов'язують  події
            відповідно  до  представлення  їх  причинних  взаємозв'язків.
            Позначення логічних знаків наведено в табл. 7.11.
               Значення  логічних  символів  дерева  відмов.  Логічний  символ
            (знак) може мати один або кілька входів, але тільки один вихід чи
            вихідну  подію.  Логічний  знак  "І"  (схема  збігу).  Вихідна  подія
            логічного  знака  І  настає  в  тому  випадку,  якщо  всі  вхідні  події
            з'являються одночасно.
               Правило  формулювання  подій.  Події,  вхідні  у  відношенні  до
            операції І, повинні формулюватися так, щоб друге було умовним
            у  відношенні  до  першого,  третє  умовним  у  відношенні  до
            першого і другого, а останнє - умовним до всіх попередніх. Крім
            того,  значною  мірою,  одна  з  подій  повинна  бути  пов'язана  з
            появою вихідної події. Повна характеристика події не потрібна.
            Іноді  вона  навіть  заважає  графічній  ясності  діаграми.  Потрібно
            лише впорядкувати події так, щоб та подія,  що стоїть праворуч,

                                         259
   254   255   256   257   258   259   260   261   262   263   264