Page 65 - 6788

Заземлення в методах електророзвідки виконують за
допомогою металевих електродів і електродів, які не
поляризуються. У лініях живлення використовують стальні
електроди діаметром 15-20 мм і довжиною 0,7-1 м, а в лініях
реєстрації - мідні (латунні) електроди і електроди, які не
поляризуються.
Електроди, які не поляризуються, сконструйовані таким
чином, що метал, до якого під`єднані провода лінії реєстрації
знаходяться у розчині власної солі. Цей розчин є проміжним
середовищем між металом і ґрунтом. На границі метал-розчин
проходять зворотні електрохімічні реакції, а випадковий склад
солей ґрунту впливає тільки на дифузійний потенціал
електроду. Останній має значно меншу величину ніж сам
електродний потенціал, і тому суттєво не впливає на величину і
стійкість потенціалу електрода у цілому.
Найбільш часто використовують мідні і свинцеві
електроди, які слабо поляризуються. Загальний вигляд і схема
такого електрода показана на рис. 4.1.

Рисунок 4.1 - Схема електрода, який не поляризується
1 - мідний стрижень; 2 - мідний ковпак; 3 - провід вимірної лінії; 4 - гумові
прокладки; 5 - брезентовий кожух; 6 - розчин мідного купоросу; 7 - мідний
купорос.

Є інші конструкції електродів, що слабо поляризуються.
Одним із розповсюджених приладів, які
використовуються виробничими українськими організаціями
для вимірювання параметрів на постійному струмі, є
автокомпенсатор електророзвідувальний.

65