Page 131 - 6788
P. 131

1                1                1
                                    x     x   x s  ,  y   y   y s ,  z   z   z s ;
                                     0
                                                                       0
                                             g
                                                                               g
                                                      0
                                                              g
                                         2                2                2
                                                       2
                                                                               2
                                                                   2
                                          2    x g   x s    y g   y s    z   z s  .
                                                                        g
                            Годограф рівних віддалей при =0 називається годографом T
                                                                                           0
                                   Слід  відмітити,  що  у  відповідності  з  принципом
                            взаємності час реєстрації монотипної хвилі не зміниться, якщо
                            поміняти місцями джерело і приймач коливань.
                                   Пряма кінематична задача полягає у визначенні полів
                            часу і годографів хвиль при відомому розподілі швидкостей і
                            розміщенні границь в середовищі, тобто, при відомій моделі
                            середовища.     В    залежності    від   характеру     розподілу
                            швидкостей  в  просторі  розрізняють  однорідні  і  неоднорідні
                            моделі середовища, а в залежності від форми границь - моделі
                            з плоскими і криволінійними границями.
                                   В  однорідному  ізотропному  середовищі  швидкості
                            постійні, а сейсмічні промені є прямими лініями. В шарувато-
                            однорідному - швидкості постійні в межах пласта і сейсмічні
                            промені  є  ломаними  лініями,  прямолінійні  тільки  в  межах
                            пласта. В градієнтному середовищі щвидкості є неперервною
                            функцією  координат.  Так  у  вертикально-градієнтному
                            середовищі  швидкості  залежать  тільки  від  глибин.  В  цьому
                            випадку промені представляють собою плоскі криві.
                                   Розглянемо основні типи хвиль, що розповсюджуються
                            (виникають) в різних моделях середовища.
                                   Пряма (прохідна) хвиля. Прямою називається хвиля, що
                            розповсюджується  від  джерела  коливань  (в  тому  числі
                            джерела вторинних коливань) без перезбудження.
                                   В  однорідному  середовищі  це  сферична  хвиля,  поле
                            часу якої визначається виразом:
                                                                     1
                                          t=t(x ,y ,z ), (x ,y ,z )=    r   ,                    (5.11)
                                                             g
                                                                 g
                                               s
                                                  s
                                                     s
                                                          g
                                                                     V
                                             2           2           2
                            де  r   x   x g   y   s  y g   z   s  z g       - вектор променя.


                                       s
                                                           129
   126   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136