Page 53 - 6773

розчиненого газу і змінюється у більшості випадків від 1,05
до 1,2.
Коефіцієнт пакерування приладу при пластових умовах
визначається K пμ=Q п/Q, де Q п – витрата рідини, що
проходить через перетин вимірювального приладу; Q –
загальна вимірювана витрата рідини.
У добувних свердловинах, що працюють нафтою з
водою потрібно при визначенні дебіту знати процентний
вміст води в нафті. Для цього, окрім виміру витратомірами
приводять виміри вологомірами. Сумісна обробка даних про
дебіти та обводнення проводяться в двох точках, які
розташовані вище і нижче за пласт. Сумарний приплив
рідини і окремо нафти ΔQ н і води ΔQ в з цього інтервалу
визначаються:
 Q  Q  Q 1 ,  Q  Q 2 в 2  Q 1 C 1 в ,  Q   Q  Q в . (5.2)
C
в
н
2

Визначення профілів припливу та приймальності

За результатами вимірювань механічними і
термокондуктивними дебітомірами (витратомірами), а також
за даним методом високочутливої термометрії та ізотопів
можна отримати профілі припливу (дебіта) і приймальності
рідин або газу по потужності працюючого пласта.
Профілем припливу або приймальності пласта
називається графік залежності кількості рідини або газу, що
надходять з одиниці товщини (або в неї), від глибини її
залягання.
Можуть бути профілі витрати рідини при русі її вгору
по стовбуру свердловини (профіль припливу) або при русі її
вниз (профіль приймальності). Профіль — основне
початкове джерело інформації про розподіл контрольованої
величини потоку в стовбурі свердловини уздовж розкритого
перфорацією продуктивного розрізу.

52