Page 49 - 6773

У деяких випадках успішні результати можуть бути
отримані і при наявності в свердловині сталого режиму.
Температурні виміри при цьому проводяться в свердловині
без підготовки (при необхідності виклику припливу) або після
зниження рівня.
На інтервалах відсутності затрубного руху крива показує
безупинний ріст температури з глибиною, наближаючись до
природної температурної кривої. На ділянках, проти яких
спостерігається рух води, температура буде залишатися
досить сталою та відповідати температурі циркулюючої води.
Наявність ділянок з постійною температурою (прямих або
випологуючих по вертикалі ліній) і дає уяву про наявність
затрубного руху.
У свердловині, яка переливається водою, можна за
допомогою термометра визначити місце припливу і ділянку
затрубного руху води. Для цього вимір слід проводити двічі:
при переливанні свердловини водою і після припинення
переливання. У деяких випадках затрубний рух рідини може
відбуватися без виходу в свердловину.
Такі випадки визначаються прямолінійними ділянками
на температурній кривій при проведенні виміру в свердловині
зі сталим тепловим режимом або у свердловині, яка
підготовлена до виміру промиванням.
У районах з малим геотермічним градієнтом результати
визначення затрубного руху рідини виходять дуже чіткі, тоді
як у районах з великим геотермічним градієнтом проведення
цих робіт вимагає дуже ретельної підготовки свердловини.
Спільне застосування резистивіметра і термометра.
У випадках, коли в свердловині є приплив води і
можливий затрубний рух рідини, визначають місце припливу
води резистивіметром, а потім інтервал затрубної циркуляції –
термометром. На практиці місце припливу води в
свердловину, в основному, визначають за допомогою
резистивіметра, що дозволяє одержати більш точні дані. Для
одержання більш повних зведень про характер припливу
бажано робити виміри як резистивіметром, так і термометром.
На рисунку 4.6 приведений приклад визначення місця
припливу і затрубного руху рідини в свердловині за
допомогою резистивіметра і термометра.

48