Page 57 - 6773

Q  C
Q   I вI . (5.4)
l 
в
I l 1 100

На графіку питомої витрати, на ділянці l I–l 1 в масштабі
відкладають кількість води, що притікає, тобто із загальної
витрати виділяють витрати води і нафти. Знаючи кількість
води, можна знайти кількість нафти, що притікає:

Q   Q  Q  . (5.5)
н
l 
I
I l 1 I в l  l 1

Потім переходять до ділянки l I–l II. Загальний дебіт на
глибині l II складає Q II при вмісті води С вII. Проводять
аналогічний розрахунок і встановлюють вміст води і нафти в
загальному потоці рідини:

Q  C
Q  II вII , (5.6)
вII l  l II  100
I
Q  Q  Q . (5.7)
н II вII

Далі знаходять кількість води і нафти для ділянки l I–l II.
Для цього з витрати води і нафти в точці l II віднімають
витрати по воді і нафті першої ділянки l I–l 1 окремо, тобто:

Q   Q  Q  ,Q   Q  Q  . (5.8)
l 
в
I
I
I l II II в l  l 1 н l  l II нII н l  l 1
I

Таким чином, визначають окремо витрати нафти і води
по всіх ділянках, які наносяться на графік питомого дебету
(Рис. 5.2).
У зв’язку з різноманітністю умов, при яких виконуються
припливометричні дослідження в свердловинах,
недосконалістю методів і технічних засобів вимірювань
припливів флюїдів, на практиці профілі витрати часто

56