Page 26 - 6773

3. Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж.
У водоносній частині пласта середній час життя
теплових нейтронів менший, ніж у нафтоносній. Контакт
вода-нафта відмічається за початком збільшення I ІnТ
(Рис. 2.1, в).
4. Імпульсний нейтронний гамма-каротаж.
Даний метод дозволяє визначити положення поточного
ВНК за величиною  п аналогічно ІННК (Рис. 2.1, г).
5. Каротаж наведеної радіоактивності.
Водоносна частина пласта фіксується підвищеними
показами наведеної гамма-активності у порівнянні з
нафтоносною внаслідок більшого вмісту ядер натрію та хлору
нижче ВНК. Метод ефективний при визначенні положення
ВНК у випадку мінералізації пластових вод за NaCl вище
40 г/л. Границю ВНК визначають у точці, яка знаходиться на
середині аномалії між нафтоносною та водоносною частинами
пласта (Рис. 2.1, д).
6. Каротаж радіохімічного ефекту.
При визначенні поточного положення ВНК зіставляють
заміри природної радіоактивності до і в процесі переміщення
ВНК. Природна радіоактивність напроти обводненої частини
пласта інколи аномально зростає, а гамма-активність
нафтоносної його частини залишається незміненою.
7. Каротаж радіоактивних ізотопів.
Положення ВНК відмічається підвищенням
інтенсивності гамма-випромінювання напроти водоносної
частини пласта у випадку закачування активованої води, а при
закачуванні радіоактивної нафти інтенсивність гамма-
випромінювання зростає напроти нафтоносної частини пласта.
Границя ВНК відмічається аналогічно відбиванні ВНК за
даними НГК у випадку закачування активованої води та
аналогічно ННК-Т при використанні активованої нафти
(Рис. 2.2).

25