Page 24 - 6773

2 КОНТРОЛЬ РОЗМІЩЕННЯ ВОДОНАФТОВОГО ТА
ГАЗОРІДИННОГО КОНТАКТІВ

Контроль першопочаткового положення ВНК, ГВК та ГНК

В даний час єдиної думки про те, що вважати межею
контакту нафта-вода, в літературі не існує. М.А. Жданов
пропонує умовно встановлювати водонафтовий контакт
(ВНК) посередині перехідної зони. Н.Н. Сохранов - на 1.0—
1.5 м вище за перехідну зону. Б.М. Орлінський рахує за
положення ВНК глибину, вище за яку при випробуванні
отримують безводі припливи нафти. По Б.Ю. Вендельштейну
за водонафтовий і газоводяні (ГВК) контакти слід приймати
межу, розташовану в перехідній зоні, вище за яку при
випробуванні отримують промислові нафти або газу з
невеликою кількістю води пласта. Найбільш строге
визначення ВНК і ГВК дав Б.Ю. Вендельштейн.
Положення ВНК, ГВК, газонафтового контакту (ГНК)
встановлюються за даними комплексних промислово-
геофізичних досліджень і результатам випробування
свердловин: у необсаджених свердловинах головним чином
методами опору, рідше – методами радіометрії і акустики; у
обсаджених свердловинах в основному методами радіометрії і
частково – термометрії і акустики.

Контроль пересування водонафтового контакту

Визначення переміщення ВНК, коефіцієнтів поточної та
залишкової нафтонасиченості, а також нафтовіддачі k н.т, k н.о,
 н.т,  н.к здійснюється при дослідженні необсаджених і
обсаджених свердловин різного призначення. Найбільш точні
дані про ВНК і названі вище коефіцієнти отримують при
вивченні не обсаджених і обсаджених неперфорованих
свердловин за даними комплексу методів електрометрії та
радіометрії.
Положення ВНК у не обсаджених свердловинах,
контрольних свердловинах із відкритим стовбуром або
обсаджених неметалічною колоною в продуктивній частині
розрізу, а також у додаткових свердловинах, які пробурені в
процесі експлуатації родовища, встановлюють аналогічно

23