Page 103 - 6767

- за кількістю інструмента, який заточується за рік;
- за кількістю заточувань кожного інструменту до його повного
використання;
- за часом, необхідним для заточування.

1. Кількість заточувань визначається діленням довжини робочої
частини інструмента (L , мм) на величину зменшення довжини за
p
одне заточування ( L , мм):

L
k  р . (7.1)
 L

2. Загальна кількість заточувань:

K  k N , (7.2)
ін

де N – річна кількість інструменту даного типорозміру, який зато-
ін
чується.

3. Загальний час, необхідний для заточування всього інструмента
даного типорозміру:

T  t K , (7.3)
з з

де t – час заточування одного інструмента, хв., який береться з нор-
з
мативів.
4. Кількість заточувальних верстатів:

T
C  з , (7.4)
зат
F  m k
. д зат в

де F –дійсний фонд часу роботи верстату;
. д зат
m – кількість змін;
k = 0,98 – коефіцієнт ущільнення норм на заточування.
в
Кількість заточувальних верстатів становить в середньому 4-6 %
від кількості основних металорізальних верстатів. Якщо в цеху до

п’ятдесяти металорізальних верстатів, то використовують три заточу-
вальних верстати.

103