Page 14 - 6762

нагрівальним елементом і торцем труби – поки грат не досяг-
не рекомендованої величини. Оптимальна висота грату до
моменту закінчення попереднього процесу нагрівання визна-
чена для кожної товщини зварюваних виробів і для різних
термопластів.
Якщо зусилля притискання труби до нагрівального еле-
мента буде недостатнім, то грат, звичайно, досягне потрібної
висоти, але час при цьому буде втрачено. Якщо ж зусилля
притискання буде надмірним, то перегрітий матеріал буде
видавлюватись назовні у вигляді пелюсток, що негативно
вплине на розподілення напружень у зоні готового зварного
шва. Час утворення грату оператор завжди визначає візуаль-
но, навіть у випадку зварювання на автоматизованому апараті.
Протягом періоду нагрівання, який починається після
створення грату потрібної висоти, тиск притискання суттєво
зменшується. Зусилля притискання повинне бути досить ма-
лим, щоб не викликати подальшого збільшення грату, але, з
іншого боку, достатнім, щоб гарантувати контакт торців труби
з нагрівальним елементом.
Відмінною ознакою стикового зварювання є повільне
глибоке прогрівання поверхонь зварювальним дзеркалом, на-
о
грітим до порівняно невисокої температури (200-220 С).
о
За температури зварювального дзеркала близько 200 С і
о
температури навколишнього середовища 20 С швидкість
прогрівання матеріалу можна розрахувати. Так, для поліети-
лену низького тиску він приблизно дорівнює 1 мм за 10с. Ця
швидкість визначає рекомендований час нагрівання в залеж-
ності від товщини стінки труби.
Після нагрівання поверхонь вирішальне значення має
швидке усунення нагрітого інструменту і суміщення зварюва-
льних поверхонь. При цьому необхідно не зім’яти нагріті по-
верхні. Максимально допустимий час на відведення рухомої
труби, усунення зварювального дзеркала та зведення торця
труб називається технологічною паузою. Перевищення цього
часу призводить до остигання оплавлених торців і, як наслі-

13