Page 13 - 6762

верхні одна до одної, в результаті чого пластичний матеріал у
зоні контакту почне текти, видавлюючи забруднення та буль-
башки повітря. Макромолекули зварювальних поверхонь пе-
реміщуються, межа між зварювальними виробами зникає При
охолодженні полімеру тепловий рух молекул слабшає і сили
взаємодії знову зв’язують їх у тверде тіло.
Для максимального усунення внутрішніх напружень не-
обхідне глибоке і плавне прогрівання торця труби. Глибина
прогрівання обмежується тією обставиною, що при подаль-
шому притисканні торців один до одного прогріта область не
повинна зім’ятися. Оптимальна глибина прогрівання прибли-
зно рівна товщині стінки труби. При цьому тонкий шар мате-
ріалу, що контактує з нагрівачем, повинен бути розігрітий до
в’язко-текучого стану. Таке прогрівання забезпечується від-
повідною температурою нагрівального елемента та часом на-
грівання стінки труби.
При контакті торців труб і поверхні нагрівання виявля-
ється, що навіть ретельно підготовлена поверхня далека від
ідеальної площини. Поверхня нагрівального елемента також
володіє відповідною шорсткістю. Тонкий повітряний промі-
жок, що залишається між торцем труби та нагрівальним еле-
ментом є серйозною перепоною для перенесення тепла від
нагрівача до зварювальної поверхні. Для швидкого досягнен-
ня повного теплового контакту необхідно на початку нагрі-
вання з великим зусиллям притиснути торець труби до нагрі-
вача. Тоді виступи на поверхні торця будуть швидко оплавле-
ні і витиснуті назовні у формі рівномірного круглого валика,
одночасно заповнюючи нерівності на поверхні нагрівача. Ви-
давлений розплавлений матеріал називають гратом.
Негативною особливістю грату є деяке зменшення умов-
ного проходження труби після завершення зварювання, тому
деталі безнапірної каналізації не рекомендують з’єднувати
шляхом зварювання.
Разом з тим грат збільшує товщину стінки в місці звар-
ного шва. Тому нагрівання з прикладанням зусилля продов-
жують і після того, як досягнутий 100% тепловий контакт між
12