Page 31 - 6753
P. 31
кількість палива В = 0.4 х 4 х 150 000 = 24 000 кг, тобто у 51.5/24 =
2.15 рази менше, не враховуючи ще і того що додатково було б
вироблено 600 000 кВт-год електроенергії протягом часу ймовірного
простою. В даному розрахунковому виразі враховано:
0.4 кг у.п. / кВт.год. - середні витрати палива на виробництво
електроенергії; 4 год. - середній час пуску енергоблоку; 150 МВт –
номінальна потужність електрогенератора енергоблоку.
Окрім того, часті пуски та зупинки енергоблоків істотно
збільшують частоту їх пошкоджень. Якщо за роботи в базових
режимах частота пошкоджень блоків 200 – 300 МВт становить 0.175,
то в маневрових режимах ця частота зростає до 0.427, що дозволяє
зробити висновок про суттєві погіршення надійності роботи
енергоблоків.
Є в такій ситуації і позитивний момент. Під час таких операцій
підвищується кваліфікація обслуговуючого персоналу, а також під час
зупинок є можливість здійснення профілактичних заходів (дрібний
ремонт обладнання, його огляд). А це в свою чергу мало би сприяти
підвищенню надійності роботи ТЕС в цілому.
Враховуючи неефективність частих пусків та зупинок, а тільки
так в теперішній час вони працюють, використання вугільних
енергоблоків для покриття пікових навантажень є недоцільним. Але за
відсутністю інших технічних рішень такі режими доцільно
використовувати лише для малопотужних та малоефективних блоків.
З другого боку, ефективність роботи ТЕС в Україні можна
характеризувати ще і такою величиною, як питомі витрати теплоти на
турбіну. В останні роки на українських ТЕС [11] вони становлять
2080-2550 ккал/кВт-год у порівняні із європейськими ТЕС, для яких
вказаний показник знаходиться в діапазоні 1600-1700 ккал/кВт-год.
Автори роботи [11] пояснюють це наступними моментами:
- зниженням температури свіжої пари та пари проміжного
0
перегріву перед турбіною до 540 С з метою підвищення надійності та
терміну експлуатації енергоблоків;
31