Page 130 - 6753

погіршується, можуть ефективно працювати, як по паровій, так і по

газовій схемі генерації, лише при подачі у процес спалювання
атмосферного повітря збагаченого киснем. При цьому азотна фракція
може з успіхом використовуватися для формування робочого тіла для

газової частини генерування.

Атмосферне повітря, крім кисню, як традиційного окислювача,
містить майже 79 % азоту, що є джерелом утворення так званих

швидких, або атмосферних окислів азоту. Оксиди азоту по своїм
токсичним характеристикам відносяться до другого класу небезпеки, а

по шкідливій дії на довкілля, поряд із іншими (сірчистий та сірчаний
ангідрид, а також вуглекислий газ) приймають участь у формуванні в

атмосферному повітрі кислотних дощів.
Суттєво зменшити викиди шкідливих речовин та поліпшити

маневрові характеристики вугільних блоків електростанцій, на яких
реалізується парова генерація об’єктами теплової енергетики,

можливо шляхом поєднання в одній енергетичній установці парового
та газового способу генерування електричної енергії. При цьому, для

газового циклу генерації доцільно не використовувати дороге
газотурбінне паливо, а сформувати для газової турбіни робоче тіло,

яке нагрівається в міжкорпусному об’ємі циклонного передтопка при
спалюванні в ньому частки помеленого вугілля з коефіцієнтом

надлишку повітря меншим за одиницю. Для процесу спалювання, як у
циклонному передтопку, так і в основній топці котельного агрегату,

краще використовувати атмосферне повітря збагачене киснем, а у
міжкорпусний об’єм циклонного передтопка можна подавати азотну

фракцію атмосферного повітря після його розділення на компоненти.
У металургії вже досить давно використовується так зване

“кисневе дуття”, для якого кисень по місцю споживання отримують
кріогенним способом. Однак, кріогенне розділення повітря, при всіх

його високих характеристиках, по відношенню до якості (чистота 99.5
– 99.85 %), є досить дорогим способом отримання промислових газів

(кисню, азоту та аргону).

130