Page 112 - 6753

монографії [4] (в 5-ти книгах, кн.3., 398 с.) приведена класифікація

комбінованих енергетичних установок із паровими та газовими
турбінами, в тому числі згадуються парогазові установки на твердому
паливі.

Детально така схема розглянута в роботі [88], в якій

проаналізовані можливі коефіцієнти корисної дії парової і газової
частини. У паровому циклі нараховується чотири етапи перетворення

скритої енергії твердого палива, а в газовій частині – таких етапів
лише три. За умови близькості к.к.д. окремих блоків парової та

газової частини загальний к.к.д верхнього ланцюжка для парової
генерації буде значно менший (чотири множника) від такого ж

коефіцієнта нижнього ланцюжка для газової генерації (три
множника). Якщо початкові теплові потоки обох ланцюжків будуть

приблизно однакові, а така ситуація досягається досить легко, то з
врахуванням діапазонів коливання коефіцієнтів корисної дії парової

частини (30-45%) та газового циклу генерації (50-55%), загальний
коефіцієнт корисної дії комбінованої парогазотурбінної енергетичної

установки буде заходитися в діапазоні 40-50% ( як мінімум).
Однак, тут слід зауважити, що такий досить високий к.к.д. на

теперішній момент не мають працюючі теплові електростанції, які
скомпоновані по блочній схемі з використанням вугільних блоків.

Поєднання традиційного паросилового циклу із газотурбінними
установками (ГТУ), МГД-генераторами чи термоемісійними

перетворювачами забезпечує підвищення к.к.д. енергетичних блоків
на 10–25% (що рівнозначно підвищенню їх потужності), що

приводить до скорочення питомих валових викидів шкідливих
речовин в атмосферне повітря.

Найбільш просто паровий цикл генерації електричної енергії
поєднується із газовим циклом. При цьому, традиційно для роботи

парогазової установки використовується спеціальне газотурбінне
паливо (або природний газ), яке є зазвичай досить дорогим та

дефіцитним.

112