Page 116 - 6753

собою трубопроводом 9, який заповнений капілярно-пористим

матеріалом, який забезпечує ефективну теплопередачу. Газохід 6
з’єднаний байпасною лінією 10 з топкою 5 котла в зоні розташування
гарячого кінця 8 теплової трубки. На початковій ділянці байпасної

лінії 9 встановлений додатковмй димосмок 10 з привідним

електродвигуном 11. На валу електрогенератора 4 встановлений
тахогенератор 12, з’єднаний з блоком керування 13, який підключений

по виходу також до привідного двигуна 11. Замість димосмока до
початкової ділянки байпасною лінії 10 може бути підключений

дут’євий вентилятор, який також з’єднується з привідним двигуном.
Стиснуте компресором 1 повітря подають через камеру

2 підігріву в повітряну турбіну 3. В топці 5 парового котла спалюють
тверде паливо низької якості, а отриману в котлі водяну пару

направляють в парову турбіну для генерації електричної енергії по
загальноприйнятій схемі.. Тепло, яке отримане в топці 5 котла,

передають за допомогою теплової трубки повітрю, що проходить по
камері 2. Повітряна турбіна 3 працює лише у випадку пікового

навантаження. За допомогою тахогенератора 12 заміряють оберти
турбіни 3, і сигнал від нього поступає на блок керування 13, який

зв’язаний з привідним двигуном 11 димосмоку 10. У випадку
зменшення навантаження або при зупинці турбіни 3 зменшується

вихідний сигнал Тахогенератора 12, а блок керування 13 видає
команду на збільшення обертів приводного двигуна 11, і димосмок на

лінії 10 подає більшу кількість газів з низькою температурою із
газоходу в зону розташування гарячого кінця 8 теплової трубки, чим

запобігається її перегорання, що підвищує не тільки надійність
установки, а і збільшує кількість тепла, яке відбирається від камери.

Таким чином, описаним вище способом регулюють процес зміни
кількості тепла, що передається в камеру 2 шляхом охолодження

гарячого кінця 8 теплової трубки, чим розширюється діапазон
регулювання потужності турбіни 3, а отже і всієї енергетичної

установки.

116