Page 15 - 6749
P. 15

13

                                                                           2
                                                                         
                                                       P    gh                                               (1.8)
                                                         м
                                                                 м
                                                                          2
                      де  σ  –  коефіцієнт  місцевого  опору,  який  залежить  в  основному  від

               місцевого опору та іноді від числа Рейнольдса.

                      Коефіцієнт  σ  визначають  дослідним  шляхом,  за  таблицями,  або

               емпіричними  формулами.  Значення  цих  коефіцієнтів  для  кожного  опору

               наводяться у довідниках з гідравліки.

                      Розглянемо деякі розповсюджені види місцевих опорів.

                      1.     Різке розширення.

                      Це  випадок,  коли  d 1<d 2,  та  відбувається  різке  падіння  швидкості  на

               малій ділянці: ω 2<ω 1.

                      Отже  частинки  рідини,  що  рухається  із  більшою  швидкістю,

               наштовхуються  на  повільні.  При  цьому  виникає  нібито  удар,  який

               супроводжується  розширенням  струменя  та  підвищенням  тиску.  На

               початковій ділянці струмінь відривається від стінок, і в кільцевому просторі

               утворюється  застійна  (коловоротна)  зона.  Коловоротний  рух  з’являється

               завдяки сил тертя на поверхні розділу між основним потоком та цією зоною.

               Втрати енергії на

                      подолання сил тертя та утворення вихрового руху приводить до втрат

               напору.

                      Втрати напору в цьому випадку визначають за теоремою Борда:


                                                           (V   V  ) 2
                                                     h      1    2   ,
                                                                   вр                                                (1.9)
                                                               2g
               де V  і V - швидкість рідини попереду і після раптового звуження.
                           2
                     1
                      Формулу (1.9) можна записати у вигляді:


                                                               S    V  2     V  2
                                                                      h   1 (   1  ) 2  1      1  .                          (1.10)
                                                      вр                   вр
                                                               S    2 g      2 g
                                                                2
                      При цьому для швидкості V
                                                       1

                                                                   S
                                                                       2
                                                                          вр    1 (   1  ) .                                          (1.11)
                                                                   S
                                                                    2
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20